- Разместил: Ivan;
- Прочитано: 0;
- Комментариев: 0;
- Дата: 15-05-2025, 08:09;
-
 Кожному автоаматору взимку часом доводиться заводити автомобіль у мінусову температуру, що згубно впливає на двигун автомобіля. А іноді і по кілька разів на день, і не просто заради задоволення, а за потребою. Запуск крижаного двигуна може закінчитися невдало: чи у вас сяде акумулятор, чи може зламатися стартер автомобіля. Обидва варіанти однаково неприємні як для свого автомобіля, так і для прокатної машини, адже збитки все одно доведеться зазнавати водія. Для того щоб не трапилося таких казусів і ви випадково не залишилися у безвихідній ситуації, слід дотримуватися певних правил при запуску двигуна за низьких температур. Деякі вчені створили певний перелік перевірок двигуна, якщо він не заводиться. Такі перевірки, як наприклад: 1. Перевірити іскру на свічках запалювання.
2. Перевірити подачу палива до робочої камери.
3. Чи працює силовий агрегат «стартер»
Ну такий список вам навряд чи допоможе якщо ви запускатимете при низьких температурах. Насамперед потрібно заздалегідь підготуватися до зими. Перевірити акумулятор на густину, навантаження. Замінити літні олії в двигуні і коробці на олії зі зниженою в'язкістю, якщо є редуктор у ньому теж поміняти олію. Перед запуском двигуна прогрійте акумулятор, увімкніть на 2 – 3 хвилини запалювання, а потім вимкніть і заново і можна спробувати запустити двигун. Якщо двигун не запускається з першого разу через трохи спробуйте ще раз і крутіть стартер протягом 10 - 15 секунд, але не більше, так як стартер може просто згоріти. Якщо і втретє двигун не запуститься на морозі, ви його все одно не полагодите, не мучите машину, а викличте евакуатор або перекотіть машину в теплий бокс і відігрійте.
- Разместил: Ivan;
- Прочитано: 2;
- Комментариев: 0;
- Дата: 12-05-2025, 18:09;
-
5% етанолу в бензині: що важливо знати та чим допоможе LIQUI MOLY
З 1 травня 2025 року в Україні набули чинності зміни до Закону «Про альтернативні види палива» № 1976-IV, які встановлюють нові вимоги до складу моторного бензину.
Згідно з оновленням законодавства, у складі кожної партії бензину обов’язково має бути не менше ніж 5% біоетанолу, а максимально допустимий вміст етанолу не повинен перевищувати 10%.
Це положення закріплене в частині 2 статті 15 зазначеного закону і узгоджується з європейськими нормативами, зокрема з Директивою ЄС RED II та стандартом EN 228, які визначають вміст біокомпонентів у моторному паливі.
Така норма покликана не лише знизити залежність від нафти, а й сприяти скороченню шкідливих викидів, що відповідає сучасним екологічним стандартам ЄС. Також ці зміни спрямовані на гармонізацію українських стандартів із європейськими нормами. Та чи так це добре для вашого автомобіля?
Біоетанол у бензині — не новинка у світі. У Європі, США та багатьох країнах Азії він вже давно використовується, однак для українських автомобілістів ця практика нова. Щоб уникнути проблем, важливо розуміти, як така добавка працює, які дає переваги та які ризики може створювати. Ще важливіше — знати, як захистити свій двигун та паливну систему за допомогою сучасних технологій, зокрема, паливних присадок від LIQUI MOLY.
Переваги додавання етанолу в бензин
✅ Зниження рівня шкідливих викидів. Біоетанол спалюється чистіше, ніж викопні вуглеводні, що дозволяє зменшити кількість викидів CO₂, СО та інших шкідливих сполук.
✅ Відновлюване джерело. Етанол виробляється з рослинної сировини (кукурудзи, буряка тощо), тому є частиною поновлюваного циклу.
✅ Поліпшення октанового числа. Етанол має високе октанове число (~113), що дозволяє покращити стійкість бензину до детонації.
✅ Зниження енергозалежності. Зменшення споживання викопного палива позитивно впливає на енергетичну незалежність країни.
Проте навіть ці переваги не усувають ризики, які виникають при експлуатації авто на паливі з підвищеним вмістом спирту. Розгляньмо їх детально.
Недоліки бензину з етанолом і як з ними впоратись
1. Корозія і зношування компонентів паливної системи
Біоетанол агресивніший до металів, ущільнень, гумових та пластикових деталей. При тривалому використанні це може спричинити корозію баку, паливопроводів та інжекторів.
 Рішення: LIQUI MOLY Hybrid Additive або комплексні присадки
Багато бензинових присадок у списку властивостей мають захист від корозії, майже всі комплексні та очищувачі, але найбільш виражена дана властивість у Hybrid Additive. Ця присадка розроблена для захисту компонентів паливної системи. Вона формує тонку захисну плівку на внутрішніх поверхнях, що запобігає корозії, а також має миючі властивості, які зберігають форсунки та клапани у чистоті.
2. Менша енергоємність палива
Етанол має приблизно на 30% меншу теплоту згоряння, ніж бензин. У результаті автомобіль може мати знижену динаміку та трохи вищу витрату пального.
 Рішення: LIQUI MOLY SpeedTec Benzin
SpeedTec розроблений для компенсації втрати потужності. Присадка покращує якість згоряння палива, сприяє кращій динаміці та прискоренню, а також підвищує чутливість педалі газу навіть при використанні палива з етанолом.
3. Проблеми при довготривалому зберіганні
Паливо з біоетанолом значно гірше зберігається. В процесі стоянки етанол може розшаровуватись, погіршуючи горіння, викликаючи труднощі при запуску двигуна або навіть пошкодження паливної системи.
 Рішення: LIQUI MOLY Benzin-Stabilisator
Ця присадка стабілізує паливо при тривалому зберіганні — наприклад, якщо ви не користуєтесь авто взимку або заливаєте бензин у генератор. Вона запобігає окисленню, зберігає октанове число та захищає від утворення осаду.
4. Гігроскопічність (вбирання вологи з повітря)
Етанол активно поглинає вологу. Надмірна волога у паливі може викликати проблеми з запуском, нестабільну роботу мотора, і навіть гідроудари в паливній системі.
 Рішення: LIQUI MOLY Fuel Protect
Ця присадка нейтралізує вологу у паливі, не допускаючи утворення крапель води. Fuel Protect абсорбує та видаляє воду з бензобака, забезпечує рівномірне згоряння навіть при підвищеній вологості в баку, і є обов’язковим для використання при зміні кліматичних зон.
Що далі: спеціалізована присадка E10 Additive
Хоч кожна з описаних вище присадок має вузьке призначення, незабаром в Україні з’явиться LIQUI MOLY E10 Additive — універсальний засіб, спеціально створений для палива з підвищеним вмістом етанолу (до 10%) та покликаний нейтралізувати усі вишезгадані проблеми.
Опис продукту:
Сучасна беззольна присадка до бензину, що покращує згоряння і розгін, особливо в зоні часткових навантажень. Компенсує втрати потужності, спричинені використанням E10. Підвищує плавність ходу, забезпечує захист навіть при високому вмісті води у паливі. Сумісна з усіма типами бензину. Підходить для всіх бензинових двигунів, включно з мотоциклами.
✅ Дозування: 150 мл на 35–70 л бензину.
✅ Застосування: змішати з паливом, перемішування відбувається автоматично при заправці.
Альтернатива на зараз: Speed Benzin Zusatz
Поки E10 Additive ще очікується в Україні, найкращим засобом для регулярного захисту від наслідків етанолу залишається LIQUI MOLY Speed Benzin Zusatz.
Ця присадка має одразу кілька властивостей:
- Покращує горіння і тягу.
- Захищає систему упорскування та камеру згоряння.
- Частково нейтралізує вологу.
- Підходить для постійного використання.
Біоетанол у паливі — важливий крок до екологічнішого майбутнього. Але ця зміна вимагає й нової культури обслуговування авто. Паливні присадки від LIQUI MOLY дозволяють вам не лише захистити свій двигун, а й максимально використовувати потенціал сучасного бензину з етанолом.
✅ Корозія? Використовуйте Hybrid Additive.
✅ Втрати потужності? SpeedTec допоможе.
✅ Тривале зберігання? Benzin-Stabilisator.
✅ Волога в паливі? Fuel Protect.
✅ Хочете усе в одному? Скоро буде E10 Additive.
✅ Потрібен потужний комплексний варіант вже зараз? Speed Benzin Zusatz — ваш вибір.
- Разместил: Ivan;
- Прочитано: 2;
- Комментариев: 0;
- Дата: 12-05-2025, 11:39;
-
 У літній період, коли температура на вулиці стрімко піднімається, машини особливо потребують правильного догляду та своєчасного чищення. Турбота про салон авто у спеку не лише забезпечить комфорт водію та пасажирам, а й продовжить життя оббивки та інших елементів інтер'єру. У цій статті ми докладно розберемо, як підтримувати свіжість та чистоту в салоні автомобіля навіть у найспекотнішу погоду. 1. Очищення салону від пилу та бруду
1.1 Вологе прибирання
Спека прискорює процес висихання бруду та пилу всередині машини. Використовуйте спеціалізовані засоби для вологого прибирання салону, щоб усунути забруднення.
1.2 Пилосос
Регулярне використання пилососу допоможе підтримувати чистоту на килимках та сидіннях, видаляючи дрібний бруд та пил.
2. Догляд за шкіряним салоном
2.1 Засоби для чищення
Шкіряні сидіння потребують особливого догляду. Використовуйте спеціалізовані засоби для очищення шкіри, щоб уникнути висихання та тріщин.
2.2 Кондиціонери для шкіри
Після чищення необхідно використовувати кондиціонер для шкіри, щоб зберегти її м'якість та пружність.
3. Турбота про пластикові деталі
3.1 Видалення плям
Пластикові деталі легко брудняться. Щоб уникнути плям, регулярно протирайте їх вологою ганчіркою з м'яким засобом для чищення.
3.2 Захист від вицвітання
Використовуйте спеціальні засоби, щоб захистити пластик від вицвітання та висихання на сонці.
4. Вентиляція салону
4.1 Регулярне провітрювання
Щоб уникнути неприємних запахів та зберегти свіже повітря в салоні, не забувайте регулярно провітрювати автомобіль.
4.2 Використання освіжувачів повітря
Освіжувачі повітря можуть надати салону приємного аромату, роблячи поїздку приємнішою.
5. Захист від сонячних променів
5.1 Використання сонцезахисних шторок
Сонцезахисні шторки зменшують вплив ультрафіолетових променів, захищаючи салон від перегріву та вицвітання матеріалів.
5.2 Тонування скла
Професійне тонування скла допоможе зберегти прохолоду в салоні і запобігає вигоранню оббивки.
6. Система кондиціювання
6.1 Регулярна перевірка та обслуговування
Система кондиціювання повинна працювати ефективно у спеку. Регулярні перевірки та обслуговування допоможуть забезпечити надійну роботу системи.
6.2 Чищення фільтрів
Забруднені фільтри можуть зменшити ефективність роботи кондиціонера. Регулярно очищайте або замінюйте фільтри.
7. Турбота про текстильні елементи
7.1 Глибоке чищення
Текстильні сидіння та килимки зазнають швидкого забруднення. Глибоке чищення з використанням спеціалізованих засобів поверне їм первісний вигляд.
7.2 Захист від рідин
Використання водовідштовхувальних засобів захистить текстиль від випадкових розливів рідини та спростить очищення.
8. Додаткові аксесуари
8.1 Автомобільні чохли
Чохли для сидінь захищають оббивку від зношування та плям, а також додають комфорт у поїздці.
8.2 Килимки на панелі приладів
Спеціалізовані килимки можуть захистити панель приладів від перегріву та вицвітання, зберігаючи її у відмінному стані.
Підсумок
Правильний догляд за салоном автомобіля у літній період не тільки покращує зовнішній вигляд автомобіля, а й створює комфортніші умови для водія та пасажирів. Від вологого прибирання до догляду за кондиціонером, від шкіряних сидінь до пластикових деталей кожен елемент вимагає особливої уваги.
Дотримуючись вищевказаних рекомендацій, ви зможете зберегти свіжість та елегантність салону свого автомобіля навіть у найспекотнішу погоду. Ці заходи не тільки продовжать життя інтер'єру вашого автомобіля, а й підвищать рівень задоволення водіння. Не забувайте, що ваш автомобіль - це не просто засіб пересування, це продовження вашого будинку та особистого простору, де ви проводите багато часу. То чому б не зробити цей простір максимально приємним та затишним?
- Разместил: Ivan;
- Прочитано: 2;
- Комментариев: 0;
- Дата: 11-05-2025, 11:44;
-
 Їзда на машині зі зношеними гальмівними колодками загрожує аварією. Щоб її не допустити, слід розуміти, чому колодки зношуються, як можна виявити цей процес. Основні особливості
Гальмівними колодками (ТК) в автомобілі називаються елементи, що є в колесах і забезпечують гальмування. Головна їх функція - за допомогою тертя змусити диск (або барабан) зупинитися.
Виконання цієї функції стає можливим завдяки наявності в гальмівних колодках наступних шарів:
• фрикційного, що забезпечує необхідне тертя;
• шумопоглинаючого;
• адгезивного, що гарантує зчеплення робочого шару та металевої основи.
Також у складі ТК присутня несуча пластина зі сталі та демпфер.
Деякі виробники колодок застосовують особливий склад фрикційних сумішей, що покращує технічні якості колодок. Незважаючи на це, вони мають властивість зношуватися. З передніми ТК це відбувається в середньому після 30-40 тис. км пробігу. Із задніми – після 100 тис. км.
Причини зносу
Зношування гальмівних колодок може бути зумовлене різними причинами:
1. Інтенсивністю гальмування. Часті набори та скидання швидкості провокують збільшення навантаження на ТК, їхнє швидке стирання.
2. Умовами експлуатації автомобіля. Часта їзда бездоріжжям призводить до того, що ТК швидко забруднюються, виходять з ладу раніше звичайного.
3. Налаштування системи гальмування. Наприклад, неправильна установка дисків призводить до нерівномірного притискання ТК, їх швидкого стирання.
4. Різновидом КПП. Автоматична коробка має на увазі уповільнення ходу автомобіля тільки за допомогою штатної системи гальм. Гальмування двигуном допускається лише за наявності механічної коробки.
5. ABS-системою. Її наявність робить тиск колодок оптимальним. Їх вихід з ладу настає не так швидко, як у авто, позбавлених ABS-системи.
Причина зношування ТК може бути у матеріалі, використаному їхнього виробництва. З одного боку, твердий матеріал гарантує ефективне та безпечне гальмування. З іншого - прискорює стирання гальмівних дисків. При виборі колодок того чи іншого матеріалу рекомендується враховувати стиль водіння авто.
Наслідки зносу
Незалежно від того, яка причина спровокувала зношування ТК, їх подальше використання може призвести до таких негативних наслідків:
• сильному тертю металу про метал під час зупинки машини;
• зниження коефіцієнта тертя та неефективного гальмування;
• пошкодження гальмівних дисків, утворення на них канавок та подряпин.
Основа зношених колодок чіплятиметься за ці подряпини та канавки. У результаті колеса може заклинити під час руху, авто опиниться у заметі, з якого дуже проблематично вийти.
Спеціальні датчики
Спеціально для своєчасного виявлення ТК, що вийшли з ладу, і запобігання аварійній ситуації створено датчики, що попереджають про наявність проблеми. Вони бувають двох типів.
Механічні
Для дискових гальм був створений механічний датчик (МД), що є пластинкою з металу, яка ставиться на підставі ТК. Висота підвищення такого пристрою відповідає допустимому мінімуму товщини феродо. Як тільки цей мінімум досягається, відбувається зіткнення датчика з диском, що супроводжується властивим гальмуванням звуком.
Очевидні переваги МД полягають у наступному:
• відсутні складні конструктивні складові та електронна «начинка»;
• за певного рівня зносу ТК гарантовано коректне спрацювання.
До недоліків приладу механічного типу відносять високу можливість зміщення при техобслуговуванні авто, іншому впливі.
Якщо на колодках, дисках з'являється бруд, механічний пристрій може раніше просигналізувати про неналежний стан гальмівних колодок. Це також мінус.
Електронні
Прилад другого типу - електронний датчик (ЕД) може бути вбудований або встановлений зовні.
Електронне пристрій зовнішнього типу передбачає різні варіанти монтажу:
• у спеціальний отвір;
• у виїмку феродо.
В обох випадках висота пристрою аналогічна мінімальній товщині фрикційного шару.
ЕД вбудованого типу характерна складніша схема роботи. У фрикційному шарі є металевий контакт в оболонці із пластику. У міру зношування даного шару відбувається таке:
1. Диск торкається контакту.
2. Ланцюг замикається.
3. У салоні машини загоряється прилад, що повідомляє про те, що ТК потребують заміни.
Даний прилад продовжить світитися до моменту, поки колодки, що прийшли в непридатність, не будуть замінені.
Датчик електронного типу, порівняно з механічним, має більш технологічно вдосконалену конструкцію. Він дає можливість розпізнати проблему без демонтажу системи гальмування та коліс.
Якщо електронна «начинка» датчика стає несправною, прилад по суті перетворюється на механічний пристрій. Про проблему з колодками він сигналізує відповідним скрипом, що виникає в процесі тертя металу на диск.
Поряд із перевагами у ЕД є й недоліки.
По-перше, він більш уразливий для різного механічного впливу.
По-друге, коректність його роботи залежить від стану електромережі в автомобілі. Наприклад, що присутня на електричній проводці волога може стати приводом для помилкового включення електронного пристрою або його поломки.
Характерні ознаки
Оскільки механічні та електронні датчики можуть ламатися, давати некоректну інформацію, автовласникам важливо вміти розпізнавати зношування гальмівних колодок без таких пристроїв. Це можна зробити за низкою характерних ознак, що виникають у ході керування машиною:
1. Некоректна робота гальмівної педалі. При натисканні вона починає провалюватися.
2. Вібрації, що супроводжує різку зупинку. Вібрація відчувається на кузові автомобіля або на гальмівній педалі.
Ще одна очевидна ознака, що вказує на проблеми з ТК — скрип у процесі гальмування. Він чується, коли колодки починають безпосередньо контактувати з гальмівними дисками. Це свідчить про неправильне притискання фрикційного шару.
На стирання ТК може вказувати і довший гальмівний шлях. Але самостійно водієві виявити цю ознаку непросто.
- Разместил: Ivan;
- Прочитано: 5;
- Комментариев: 0;
- Дата: 7-05-2025, 12:08;
-
 Настали заморозки. Поки не сядемо в машину, не заведемо двигун і не натиснемо кнопку омивача лобового скла, невідомо, чи згаяли цей момент. Якщо рідина тече, то нам пощастило. Якщо ні, водії буде покарано. Найпростіший випадок означає, що замерзли тільки форсунки, і просто потрібно почекати, поки вони розмерзнуться. Тепло забезпечуватиме працюючий двигун, тому через кілька або десяток хвилин система омивача скла запрацює. Якщо мороз був дійсно сильний і все ще тримається, є ризик, що вся рідина в резервуарі замерзне. Це означає дочекатися відлиги, поставити машину в гараж, що опалюється, або скористатися феном, або обігрівачем. Коли потрібно використовувати зимову рідину для омивача лобового скла? Вже восени варто економно доливати рідину в бачок омивача, наприклад, 1 літр. Коли ця кількість закінчиться, потрібно додати ще літр. Таким чином вдасться уникнути необхідності відкачувати зайву рідину, якщо зненацька виникне сильний мороз. Також варто стежити за прогнозами погоди. За день-два до зими треба додати зимову рідину під шапку. Якщо, звичайно, не помилилися і немає повного бачка з літньою рідиною, бо таке часто трапляється. Що робити у цьому випадку?
На жаль, літню рідину потрібно висмоктувати. Можна використовувати зонд або смоктати через рот, але треба бути обережним, щоб не напитися цій рідині. Вона не тільки огидна на смак, а й токсична. Варто мати під рукою бензонасос – найпростішого ручного цілком вистачить. Це дозволить перекачувати технічну рідину з однієї ємності до іншої. Літню рідину, відкачану з бачка омивача (трубку потрібно просмикнути якнайглибше, через заливний отвір) переливають у пластикову пляшку і залишають на весну. Звичайно, вона біорозкладається, але не нейтральна до навколишнього середовища, тому не варто виливати її на вулиці або лужку.
Яку зимову рідину використати?
Тут теж слід керуватися здоровим глуздом та дивитися прогнози погоди. Якщо прогнозуються сильні морози, рідини до -5С недостатньо, оскільки вона може замерзати вже при -2С. Загалом найслабша рідина буде корисна тільки при температурі близько 0°C. Рідини можуть мати різні маркування, такі як -10C або -15C, щоб вказати, що рідина замерзає при цій температурі. Однак її властивості починають губитися на кілька градусів раніше, особливо у разі неякісної продукції. Проте на більшій частині України температура не опускається нижче -20 °C більшу частину зими, так що можна вважати, що рідини до -20 °C цілком достатньо. А якщо люди живуть у горах або на півночі, де температура може впасти ще більше, варто купити пляшку арктичної рідини до -60 °C. Однак не використовуйте її без морозу, тому що вона діє агресивно та може зруйнувати лакофарбове покриття.
Можна довіритись брендовій продукції. Рідина за 50 гривень не буде такою гарною, як рідина за 100 гривень, але підвищення ціни до 300 гривень за аналогічний обсяг – це перебільшення.
Завжди потрібно перевіряти склад рідини та уникати продуктів із високим вмістом метанолу. Це отруйний спирт, і його пари розпорошуються на лобове скло, потрапляючи усередину автомобіля. Краще не вдихати їх надто багато. Спирти (етанол, метанол та ізопропанол) у зимовій рідині повинні становити 30–35% від складу всієї суміші. Також варто перевірити, чи є у рідини відповідні сертифікати та звернути увагу на інші маркування – чи не горюча вона і чи не дратує шкіру.
- Разместил: Ivan;
- Прочитано: 0;
- Комментариев: 0;
- Дата: 7-05-2025, 08:09;
-
Питання про те, чи можна змішувати олію різних виробників і марок, швидше за все, ніколи не буде вирішено у той чи інший бік. Завжди знайдуться щасливі власники машин, які успішно їздять із несподіваними комбінаціями мастильних матеріалів, незважаючи на застереження. Ми є офіційним дистриб'ютором компанії «Шелл», і ми працюємо з моторними оліями з моменту відкриття. Сьогодні ми поділимося з вами своїм досвідом та розповімо про те, чи можна змішувати мастильні матеріали та чим можуть закінчитися ваші спроби.
Чому ця тема є актуальною?
Почнемо з відповіді на питання про те, чому взагалі людям потрібно змішувати олію. Найчастіше така необхідність виникає в екстрених випадках, а іноді — виключно через незнання чи неуважність. Нештатні ситуації виникають, наприклад, коли ви поспішаєте на роботу, але вчасно помічаєте попередження про низький рівень мастильного матеріалу. На жаль, тієї марки, якою користуєтеся ви, не виявляється під рукою, і ви справедливо вирішуєте, що безпечніше змішати склади, ніж вирушити без масла в двигуні. Подібні випадки можуть виникнути в дорозі або внаслідок несправності, коли злити відпрацьований мастильний матеріал неможливо.
Правило 1:
змішувати моторні масла можна, але тільки в ситуаціях, коли це дійсно необхідно.
Тепер поговоримо про склад мастильних матеріалів. Будь-яке моторне масло складається з основи та присадок, які забезпечують захист від корозії та багато інших властивостей. У кожного виробника свій унікальний склад. Його підбирають за результатами тривалих досліджень, причому враховують не лише кількість присадок, а й їх співвідношення один до одного. Найчастіше збільшення вмісту одного компонента може призвести до того, що інша речовина не працюватиме досить ефективно.
Чому важливо знати? Тому що на форумах легко знайти людей, які стверджують, що вимоги виробників не змішувати олії — не більше, ніж маркетинговий хід для збільшення продажів. Насправді продукти різних компаній мають у своєму складі присадки з унікальним складом. При їхньому контакті в результаті змішування великий ризик початку реакції, яка може бути згубною для двигуна.
Якщо ж йдеться про продукти однієї компанії, то ви ризикуєте порушити баланс різних речовин в маслі, що також позначиться на його ефективності.
Правило 2:
при змішуванні олій є способи знизити ризик, але гарантованого способу уникнути його повністю.
Далі ми поговоримо про сумісність різних мастильних матеріалів. Зазначимо, що фразу можна змішувати правильніше розуміти як можна змішувати з мінімальним ризиком. В ідеальній ситуації ви повинні використовувати продукт однієї марки протягом усього терміну експлуатації автомобіля.
Деякі нюанси при змішуванні моторних масел
Відразу зазначимо: у цій статті ми говоримо тільки про якісні мастильні матеріали, що пройшли всі необхідні процедури сертифікації.
Правило 3:
змішування олій із складами, які мають сертифіката відповідності, може призвести до початку неконтрольованих реакцій. Це може призвести до виходу з експлуатації двигуна автомобіля.
Варто відзначити ще один важливий момент: неможливо повністю злити олію з двигуна. Це ж стосується всіх рідин, що використовуються для промивання.
Якщо ви використовуєте різні масла, їх змішування неминуче, навіть при попередньому зливі мастильного матеріалу.
Тому ми рекомендуємо ознайомитися з подальшим матеріалом всім, хто заливає в машину різні склади.
Які моторні олії можна змішувати?
У складі будь-якого мастильного матеріалу є базова частина, тобто основа, в яку додаються присадки. Саме вона використовується для класифікації олій. Вони, як відомо, бувають:
мінеральними. Їх одержують із нафти шляхом селективної очистки. Це недорогі та універсальні мастильні матеріали;
напівсинтетичними. Виробляються за допомогою поєднання мінеральних та синтетичних масел. Відрізняються універсальністю та порівняно високими захисними властивостями, при цьому досить доступні;
гідрокрекінговими. За складом вони близькі до напівсинтетичних, проте основа, отримана методом глибокого очищення, забезпечує їм велику в'язкість та температурну стійкість;
синтетичними. Найбільш якісні та дорогі варіанти, представлені на ринку. Базова частина, отримана методом хімічного синтезу, дозволяє мастильним матеріалам зберігати стабільні показники в'язкості та плинності, а також забезпечує повільне старіння.
Основа є одним із головних факторів при змішуванні олії. Змішувати склади з однаковою базовою частиною відносно безпечний варіант.
При використанні продуктів одного виробника ризик знижується ще більше. Цілком логічно, що у олій одного бренду буде приблизно однаковий склад (зазначимо, що бувають і винятки). Це значно знижує ризик виникнення реакцій між різними компонентами.
У ряді випадків, якщо необхідний долив олії, можна взяти продукт іншого типу і в'язкості, але від того ж виробника. Зазначимо, що це правильно тільки в короткостроковій перспективі.
Чи можна змішувати моторне масло з різною в'язкістю?
Так, це можливо, але треба розуміти й обмеження. Якщо вам необхідно змінити в'язкість, то найкраще вибрати масло того ж виробника на тій же основі. Це дозволить вам максимально знизити ризик. Пам'ятайте і про те, що при додаванні олії іншого класу загальна в'язкість падає. Важливо й те, скільки нового мастильного матеріалу ви додаєте. Не всі автомобілі можуть працювати з таким складом.
Навіть якщо перед заміною ви злили масло, ми рекомендуємо заливати мастильний матеріал від того ж виробника, пам'ятаючи, що в моторі залишилося до 10% попереднього складу. При змішуванні сумішей з різною в'язкістю несуттєво змінюється плинність рідини, але значних змін у її функціях не станеться.
Загальні правила
При змішуванні різних масел важливо дотримуватися ряду правил, які допоможуть вам уникнути неприємних ситуацій:
Не знижуйте якість олії. Не можна доливати мінеральну олію до синтетики або напівсинтетики, а напівсинтетики — до синтетики. Зниження якості може призвести до початку реакцій та зниження ефективності роботи присадок.
Якщо вам довелося змішувати масло за необхідності, краще злити отриманий склад за першої можливості і замінити його повністю однорідний, тобто. на той, що рекомендований виробником.
Заборонено заливати в двигун масло різних класів, наприклад, змішувати мастильні матеріали для легкових та вантажних автомобілів.
Якщо потрібно долити масло, оптимальним вибором буде продукт того ж виробника з іншими показниками в'язкості. При цьому необхідно враховувати сезон. Інакше є можливість знизити в'язкість, наприклад, зимової олії. Це може призвести до засмічення систем двигуна. Крім того, при доливі менш в'язкої олії може зрости витрата на чад, тому рівень доведеться контролювати частіше.
Не рекомендується змішувати олії в пропорції 50/50. Доливати слід трохи більше 15 % нового складу.
Якщо немає можливості знайти олію того ж виробника, при виборі необхідно орієнтуватися на допуски виробника. Вони мають збігатися в обох продуктів. Найкраще підійде масло, близьке за класом та характеристиками. Відповідно до вимог API та ACEA, продукти в рамках одного класу досить близькі за складом та властивостями, а отже, можуть змішуватись практично без негативних наслідків. Мастильні матеріали, які не підходять під ці вимоги, просто не проходять сертифікацію. При цьому не забудьте врахувати допуски виробника автомобіля і якнайшвидше злити отриману суміш.
КАТЕГОРИЧНО заборонено змішувати мінеральну та синтетичну олію. При цьому йдеться про будь-яке їхнє поєднання. При додаванні синтетики в мінеральну олію багато синтетичних присадок просто не будуть розчинятися в основі, що призведе до утворення осаду. Це може призвести до серйозних пошкоджень двигуна. Розбавляти синтетичний мастил мінеральним ще небезпечніше.
Якщо з будь-якої причини вам довелося долити в машину олію нижчої якості, рекомендується уникнути високих навантажень на двигун і не їздити на великій швидкості.
Якщо вам довелося змішувати мастильний матеріал, незалежно від того, чи було дотримано всіх згаданих у статті правил, рекомендується виявляти обережність. Обов'язково перевіряйте якість складу, звертайте увагу на сліди піни, різні опади та рівень олії.
- Разместил: Ivan;
- Прочитано: 2;
- Комментариев: 0;
- Дата: 6-05-2025, 11:56;
-
 Водії, для яких автомобіль всього лише засіб пересування, найчастіше використовують прості і надійні чохли на сидіння, що легко піддаються чищенню і не потребують особливого догляду. Ті ж водії, для яких автомобіль є показником статусу і респектабельності, віддають перевагу чохлам на сидіння з натуральних дорогих матеріалів. Для тих та інших автолюбителів існує одне спільне – бажання мати чохли на сидіння автомобіля, що підходять під їхні вимоги зручності, комфорту, функціональності та естетичних міркувань. Сьогодні ринок пропонує ці вироби на будь-який смак та гаманець.
Як відрізняються чохли на сидіння за способом пошиття?
Насамперед, чохли на сидіння розрізняються між собою своїм кроєм, який буває трьох основних видів:
• Універсальні;
• модельні;
• Майки-чохли.
Універсальні чохли шиють таким чином, що вони підходять для сидінь більшості марок і моделей транспортних засобів. Основна перевага цих чохлів полягає в їх низькій ціні і те, що вони справляються з основною своєю функцією - захистом сидінь авто від забруднень. Єдиним недоліком універсальних чохлів може бути відсутність деяких елементів, що відповідають ідеальній посадці – отворів у потрібних місцях, кишеньках і так далі. Тим не менш, універсальні чохли продовжують користуватися попитом завдяки своїй невибагливості та довговічності. Їх виготовляють із високоякісних матеріалів із використанням сучасних технологій для підтримки комфортного водіння будь-якого автомобіля.
Модельні чохли призначені для автомобілів певних марок та пошиті з чіткою відповідністю контурам сидіння аж до міліметра. На відміну від універсальних, модельні чохли містять у комплекті всі необхідні елементи, передбачені в салоні – підлокітники, підголівники, кишеньки та отвори. Ці вироби мають зручні кріплення, що дозволяють легко одягнути їх на сидіння і легко зняти. Модельні чохли характерні різноманіттям дизайнерських рішень, які підходять для сидінь автомобіля кожної конкретної марки. Тому вони здатні не тільки виконувати функцію захисту сидінь, а й повністю відповідати стилю Вашого авто.
Чохли-майки призначені скоріше для тих водіїв, які часто змінюють автомобілі, або все ще не визначилися, наскільки підходить йому куплена марка авто. Ці чохли є недовговічними і служать для захисту сидінь досить короткий термін. Тому чохли-майки коштують недорого, виглядають просто та практично. Вони також належать до ряду універсальних і можуть бути встановлені на сидіння практично будь-якого автомобіля. Незважаючи на свою простоту, ці чохли пошиті з урахуванням необхідного ступеня комфорту для водія та пасажирів. Найчастіше вони виготовлені з приємного на дотик бавовняного матеріалу, який чудово вбирає вологу та сприяє гарній вентиляції.
Які матеріали найбільше підходять для автомобільних чохлів?
При виборі чохлів на сидіння авто особливу увагу приділяють матеріалу, з якого вони виготовлені. Основні критерії для них: зручність, довговічність, ціна. Традиційними матеріалами для автомобільних чохлів є шкіра або шкірозамінник, а також автотканини з натурального та штучного волокна.
Найбільш дорогими, але й шикарнішими, є чохли на сидіння зі шкіри. Цей матеріал використовують для пошиття чохлів на сидіння автомобілів преміального класу та ексклюзивних авто. Такі вироби говорять про високий статус власника автомобіля, але одночасно мають низку недоліків, оскільки потребують особливого регулярного догляду.
Відмінною альтернативою сьогодні є чохли на сидіння із сучасних високотехнологічних матеріалів – автотканини, екошкіри та їх комбінацій.
Автотканини – це поєднання натуральних та штучних матеріалів, що відповідають сучасним вимогам комфорту та безпеки в салоні автомобіля. Чохли з автотканини мають багатошарову структуру, поверхню, що дихає, водонепроникні і легко підлягають очищенню миючими засобами. Завдяки особливому плетиву волокон, вони мало схильні до стирання і розтягування, а різноманітність їх забарвлень і текстур задовольнить естетичні вимоги будь-якого автолюбителя. Найпопулярніші автотканини для чохлів на сидіння авто – це велюр, жаккард та гобелен.
Чохли на сидіння з екошкіри – доступна альтернатива шкіряним. У той же час екокожа має низку переваг у порівнянні з натуральним матеріалом. Чохли з екошкіри виглядають так само шикарно, але коштують незрівнянно дешевше. Екошкіра за своєю текстурою нагадує натуральну шкіру, але при цьому добре пропускає повітря та пару, що є дуже важливим моментом для чохлів на сидінні авто. Чохли з екошкіри не потребують особливого догляду, мають сучасний дизайн і послужать надійним захистом сидінь не один сезон.
Все більшу популярність набирають і комбіновані чохли на сидіння, одні елементи яких виконані з екошкіри, інші з автотканини. Такі чохли найбільш функціональні з погляду захисту сидінь та одночасно комфорту водіїв та пасажирів.
У зимовий період рятуванням від холоду можуть послужити хутряні чохли на сидіння. На них можна сміливо сідати в лютий мороз, не чекаючи прогріву салону. Навіть у літній період вироби з натурального хутра сприяють природній вентиляції сидінь, незважаючи на спеку. Для пошиття хутряних чохлів найчастіше використовують овчину, а виготовляють чохли найчастіше у вигляді накидок, щоб їх можна було легко зняти та одягнути.
Незалежно від способу пошиття та матеріалу, чохли на сидіння повинні гармоніювати з усіма елементами внутрішнього оздоблення автомобіля, тому купувати їх бажано в тому самому місці, що й інші аксесуари.
|
Доллар - 41.54 
Евро - 47.17 
Магазин - StandardOil